
Гідронефроз (гідронефротична трансформація нирки)

У лікуванні гідронефрозу важливе значення має своєчасність звернення пацієнта по медичну допомогу. Підступність хвороби полягає в її частому безсимптомному перебігу.
Якщо діагноз гідронефрозу вже встановлено, в інтересах пацієнта якомога швидше звернутися до урологів клініки DIEVO і виконати хірургічне лікування для запобігання втрати ниркою своєї функції.
Іноді виправдана тактика активного спостереження за пацієнтом і функцією хворої нирки, але спостереження повинно проводитися урологами, які мають великий досвід лікування даної хвороби.
Види гідронефрозу
Гідронефроз можна розділити на:
- первинний,
- вроджений.
Вроджений гідронефроз
Розвивається внаслідок вродженого звуження лоханочно – сечового з’єднання. Діагностується в більшості випадків в молодому віці (до 30 років).
Придбаний або вторинний гідронефроз
Розвивається в результаті ускладнення якого-небудь захворювання: такі як сечокам’яна хвороба, пухлини, травми.
Стадії гідронефрозу
Гідронефроз поділяється на III стадії:
- На I стадії гідронефрозу виявляється розширення лоханки нирки (піелоектазія).
- II стадія гідронефрозу характеризується розширенням лоханки і чашок нирки. На цій стадії починає страждати тканина нирки (розвивається атрофія).
- III стадія – нирка повністю атрофується, перестає функціонувати і перетворюється, по суті в тонкостінний мішок.
Причини гідронефрозу:
- вроджене звуження лоханочно – сечовивідного сегмента – переходу ниркової лоханки в сечовід;
- наявність додаткової судини, що йде до нижнього полюсу нирки, який перехрещується з сечоводом і викликає обструкцію останнього;
- аномалії положення сечоводу (наприклад, розташування сечоводу за нижньою полою веною);
- наявність каменів (конкрементів) в просвіті сечових шляхів;
- аденома передміхурової залози;
- новоутворення сечоводу і сечового міхура;
- травматичні ушкодження сечових шляхів та ін.
Діагностика гідронефрозу:
УЗД, рентгеноскопія, КТ, МРТ, радіоізотопні дослідження, як правило, дозволяють не тільки виявити гідронефроз, а й визначити причину розвитку гідронефрозу, а також спланувати оперативне втручання.
Якщо гідронефротична трансформація має початкову стадію і не прогресує, хірургічне лікування може не застосовуватися. В абсолютній більшості випадків для лікування гідронефрозу необхідна операція. Хірургічне втручання при гідронефрозі направлено на усунення причини порушення відтоку сечі.
Оперативне лікування гідронефрозу:
Лапароскопічна пластика гідронефрозу
Лапароскопічна пластика звуження мисково-сечовідного сегменту нирок виконується при вродженій ваді розвитку цього місця сечової системи. Метою операції є ліквідація звуження протоків та відновлення вільного відтоку сечі з чашково-мискової системи нирок.
Суть втручання, як і класичної операції Андернса Хайнса, полягає в висіченні звуженої ділянки сечоводу, частини ниркової миски та накладання анастомозу між мисочкою та здоровим сечоводом. Різниця лапароскопічної техніки та класичної операції полягає в відсутності значної рани (доступ здійснюється за допомогою 3х невеликих проколів живота) та, в нашому випадку, роботою з сучасними енергіями, які бережні по відношенню до тканин організму, що дозволяє скорити час відновлення після операції до 2х діб.
Ці типи операцій проводяться з метою корекції вроджених вад розвитку (звуження мисково-сечовідного сегменту нирок (гідронефроз), чи судинних аномалій, коли додаткова ниркова судина є причиною порушення відтоку сечі). Це, як правило, пластика мисково-сечовідного сегменту нирки (операція Андерса Хайнса). В окремих випадках операція доповнюється різними варіантами накладання анастомозу в залежності від розміщення додаткових судин нирок.
Лапроскопічне видалення нирки
Вразі незворотних змін в нирці чи відсутності її функції проводиться видалення нирки. В нашому випадку пріоритетом є лапароскопія. Доступ до нирки здійснюється за допомогою трьох проколів на животі через які вводяться інструменти та камера, яка забезпечує візуалізацію під час операції. Перевагою таких операцій є мінімальна травма всередині, та відсутність розрізу шкіри, що дозволяє зменшити час лікування до 1-2 днів.
Також лапароскопічне видалення нирки проводиться вразі враження нирки пухлиною (рак нирки). На сьогодні техніка та наші авторські методики дозволяють максимально зберегти нирку навіть при досить великому розмірі пухлини – це резекція нирки чи лише пухлини (резекція нирки чи енуклеація пухлини), які, як правило проводяться лапароскопічно. Ці операції дозволяють максимально зберегти функцію нирок та суттєво покращити якість життя (відсутній ризик розвитку ниркової недостатності після операцій). Вразі значного поширення пухлини, її розповсюдження на сусідні органи, наявність збільшених лімфовузлів чи високого ризику ускладнень проводиться видалення нирки (нефректомія).
Лапроскопічне видалення нирки та сечоводу
Операція видалення нирки та сечоводу проводиться при досить рідкій формі раку (уроепітеліальний рак чи карцинома) особливістю якого є розповсюдження по епітелію сечоводу від нирки до сечового міхура, тому і виникає необхідність повного видалення нирки, сечоводу і, як правило, незначної частки сечового міхура. На дефект стінки сечового міхура накладається шов. Цю операцію ми також проводимо лапароскопічно, що дозволяє зменшити травму тканин, та суттєво впливає на час перебування в лікарні до 2-3 діб.
Прайс з урології
Ознайомитись з вартістю послуг з урології можна тут.
Прайс має ознайомчий характер і не може бути використаний для підтвердження розрахунку.

