Видалення простати

Лікування раку простати

В результаті розвитку хірургічної техніки виконання видалення простати – стало можливим вилікувати рак простати. Раніше не було методів лікування раку простати, які давали б шанс на повне одужання. Методи на основі медикаментів  – призупиняли розвиток хвороби, але мали певний період ефективності (до 5 років), а надалі боротися з хворобою було практично неможливо.

На сьогодні вилікувати рак простати – абсолютно реально. Саме назва цієї операції визначає її ефективність – повне видалення простати. Ця операція самостійно або в комбінації з іншими  методами лікування (променева терапія, хімієтерапія тощо) дає можливість позбавити людину від раку простати.

Видалення простати або радикальна простатектомія – найефективніший спосіб позбутися раку простати.

Техніка видалення простати

Основною складністю даного типу операції є розміщення органу в глибині тазу. Довкола простати розміщено масивне венозне сплетіння, поруч знаходиться пряма кишка, сім’яні міхурці, сечовий міхур та уретра.

Таке анатомічне розміщення вимагає від хірурга, як глибоких знань, так і віртуозної техніки виконання втручання.

Ускладнюють операцію ризики кровотечі, що пов’язана із ймовірністю  травми венозного сплетіння, а також сам доступ в глибину тазу – хірург вимушений працювати в обмеженому просторі.

Ризик нетримання сечі після операції пов’язаний із необхідністю видалення, як самої простати, так і вузлів аденоми разом із частиною уретри, яка проходить через товщу залози, а також частки сечового міхура.  Після видалення – шийка сечового міхура фіксується до уретри спеціальними швами, що створює додаткове натяжіння в цій зоні. Це і є основними фактором, що впливає на нетримання сечі. Техніка виконання операції вдосконалюється і сьогодні ризик такого ускладнення не перевищує 5%. Часткове нетримання сечі може спостерігатися до 6 місяців та пов’язане із процесами загоєння в місці втручання.

Методики видалення простати

Сама операція сьогодні виконується декількома методиками – класична операція з відкритим доступом, лапароскопічна та роботизована простатектомія. Згідно з останніми даними досліджень, на онкологічний результат метод операції не впливає. Онкологічна виживаність не залежить від типу самої операції.

Лапароскопічне втручання  має свої переваги перед відкритою операцією – точність рухів, збільшення зображення, бережна робота в тканинах, щадність для пацієнта, а отже – швидше відновлення. Проте має і певні недоліки: час самого втручання довший, ніж при відкритій операції, суттєве підвищується тиск в черевній порожнині, що може призвести до збільшення навантаження на функцію легень та роботу серця.

Тому, залежно від стану пацієнта, наявності у нього хронічних хвороб та ризиків розвитку ускладнень – визначається, який тип операції найбільш безпечний саме в його  випадку.

Модифікації операції з видалення простати

Всі операції та їх модифікації передбачають видалення самої простати, а в разі збільшення лімфатичних вузлів поблизу неї – розширеного видалення останніх, сім’яних міхурців, частки сечового міхура та уретри.

Сама операція завершується формуванням анастомозу між уретрою та сечовим міхуром.

Онкологічний результат  видалення простати

На онкологічний результат впливає радикальність (повнота) видалення уражених органів.

Після операції проводиться розширене дослідження видалених тканин, вивчаються краї резекції, видалені лімфовузли та наявність раку в сусідніх органах – в уретрі, сім’яних міхурцях, шийці сечового міхура. Після отримання цих даних встановлюються точна стадія хвороби:

  • у разі відсутності злоякісних клітин в сусідніх тканинах – лікування обмежуються лише операцією.
  • якщо ж виявляються злоякісні клітини в інших органах – лікування доповнюється курсом променевої терапії (за 2-3 місяці після операції) та введенням препаратів, що блокують виробку чоловічих гормонів на період до 6 місяців.

Після такого лікування пацієнт переходить до активного спостереження та в разі стабільних показників ПСА, стабільної ситуації за даними МРТ та КТ – додаткове лікування не потрібне.

В цьому і полягає суть проведення радикальної простатектомії  – повністю вилікувати рак простати, щоб людина одужала від цієї хвороби.

Ризики та можливі ускладнення

Основною складністю даного типу операції є розміщення органу в глибині тазу. Довкола простати розміщено масивне венозне сплетіння, поруч знаходиться пряма кишка, сім’яні міхурці, сечовий міхур та уретра.

Таке анатомічне розміщення вимагає від хірурга, як глибоких знань, так і віртуозної техніки виконання втручання.

Ускладнюють операцію ризики кровотечі, що пов’язана із ймовірністю  травми венозного сплетіння, а також сам доступ в глибину тазу – хірург вимушений працювати в обмеженому просторі.

Ризик нетримання сечі після операції пов’язаний із необхідністю видалення, як самої простати, так і вузлів аденоми разом із частиною уретри, яка проходить через товщу залози, а також частки сечового міхура.  Після видалення – шийка сечового міхура фіксується до уретри спеціальними швами, що створює додаткове натяжіння в цій зоні. Це і є основними фактором, що впливає на нетримання сечі. Техніка виконання операції вдосконалюється і сьогодні ризик такого ускладнення не перевищує 5%. Часткове нетримання сечі може спостерігатися до 6 місяців та пов’язане із процесами загоєння в місці втручання.

Післяопераційний період

Термін лікування в стаціонарі в середньому складає  4 дні незалежно від  типу операції. Термін утримання катетера після операції теж однаковий після будь-якого типу втручання.

Після операції кожен  пацієнт потребує регулярного  спостереження та періодичних обстежень – це аналіз крові на онкологічний маркер (ПСА) та періодичне сканування (МРТ та КТ) кожних 6 місяців.

Якщо в процесі спостереження ознак рецидиву хвороби не виявлено – пацієнти знімаються з онкологічного спостереження .

Прайс з урології

Ознайомитись з вартістю послуг з урології можна тут.

Прайс має ознайомчий характер і не може бути використаний для підтвердження розрахунку.